Сучасна національна виробнича система за своїм характером і спрямованістю подальшого розвитку та функціонування є перехідною від системи індустріального до системи постіндустріального типу. Таку виробничу систему тому можна кваліфікувати як квазіпостіндустріальну. В таких квазіпостіндустріальних системах співвідношення між окремими їх сферами має специфічний характер: на перший план за своїм значенням та роллю поступово виходить соціально-духовна сфера, що корінним чином змінює характер співвідношення між відповідними теоріями - еколого-технологічною, економічною і соціально-духовною /соціально-інтелектуальною/. Вони співвідносяться між собою як, відповідно, елементарна, висока і гіпервисока теорії. Це також означає, що теоретико-методологічною основою розвитку економічної теорії виробничих систем виступають, з одного боку, їх еколого-технологічна, а з іншого, соціально-духовна теорії.