План
1. Розвиток російського суспільно-політичного руху.
2. Утворення Південного товариства. Управи.
3. Діяльність Північного товариства.
4. Літературна діяльність декабристів.
5. Повстання 14 грудня 1825 року.
6. Повстання Чернігівського полку.
7. Наслідки та значення декабристського руху.
8. Декабристи і Черкащина. Золота підкова Черкащини.
Приступаючи
до вивчення змісту й особливостей методів державного
управління, необхідно насамперед визначити, що ж таке управління?. Цей термін
став універсальним засобом характеристики визначеного виду діяльності, тобто
сукупності дій, які виконуються заради
досягнення відповідних суспільно значимих цілей.
У самому широкому понятті управління означає керівництво чимосьУ подібному розумінні
воно трактується й у наші дні. Однак обмежитись такою констатацією
недостатньо.Виникає потреба розкриття
змісту цього керівництва, його функціонального значення. Загальнотеоретичні
позиції, включаючи кібернетичні, дають достатні підстави для наступних
висновків:
Існує така сентенція, що історію
роблять кров'ю, а пишуть чорнилом. У принципі, це абсолютна правда. Можна лише
додати, що сам процес написання історії, особливо радянського періоду, псує дослідникам
чимало крові. Як відзначала одна газета, вся радянська історія складається із
суцільних таємниць. І майже всі вони неприємні. Саме до таких таємниць належить
те, що відбувалося з середини 40-х до кінця 50-х років на західноукраїнських
землях, на яких комуністичний режим, зосередивши майже третину своїх внутрішніх
військ (не говорячи вже про інші сили), поборював націоналістичне підпілля і
Українську Повстанську Армію (УПА). Вже не один рік ми прагнемо відтворити
сторінки цієї історичної драми. І щоразу переконуємось: ця історія дуже (аж
занадто) поволі відкриває свої сторінки. Один з прикладів цього — обставини
загибелі Голови Генерального Секретаріату Української Головної Визвольної Ради
(УГВР), Головнокомандувача УПА і Голови Проводу ОУН в Україні
генерала-хорунжого Романа Шухевича (Тараса Чупринки, Р.Лозовського-Тура).
Йдеться про людину, яку є всі підстави назвати професіоналом, яка сім років
очолювала антикомуністичний рух опору на західноукраїнських землях, успішно
протистояла потужній радянській спецслужбі.
Тема 4. Княгиня Ольга, її реформи. Прихід Святослава до влади. Похід проти Хозарського каганату. Балканські походи.
Мета. Визначити роль княгині Ольги в державотворенні Київської Русі, вчити учнів розв’язувати проблемні ситуації. Розвивати вміння словесного творення історичних портретів, вдосконалювати навички формування загальних висновків на основі історичних фактів. Виховувати культуру спілкування, почуття патріотизму на прикладі київської княгині.
Тип уроку: інтерактивний урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: карта "Київська Русь в ІХ – ХІ ст.”, "Повість минулих літ”, підручники, посібник І.Коляди "Історія України в 6 – 7 кл.”, портрет Ольги (фрагмент фрески Софіївського собору), О.Субтельний "Історія України”, футляр із сувоєм та висловом М.Реріха.
Мета: • ознайомити учнів з діяльністю Кирило-Мефодієвського братства, визначити його програмні цілі, значення його діяльності, як першої політичної організації в Україні; охарактеризувати діяльність Т.Г.Шевченка,як суспільно-політичного діяча, та його участь у братстві; • розвивати уміння працювати з документами, аналізувати їх, порівнювати, давати власну оцінку історичним фактам; • формувати навички пошуково-дослідницької роботи; творчий потенціал, акторські здібності учнів; пізнавальні, інформаційні та життєві компетенції; • виховувати зацікавленність до вивчення минулого нашої країни, гордість за боротьбу передових людей щодо української національної ідеї.